Как известно, удачная шутка, повторенная дважды, перестает быть удачной, повторенная трижды – перестает быть шуткой. К моему великому сожалению, не мог не удержаться, чтобы не написать продолжение политсрушной пьесы. А точней – не смог останоситься.
К этому подтолкнуло несколько причин. Во-первых, ряд персонажей Политсры, создающих ее, я действительно забыл. Да они сами напросились в комментариях. Во-вторых, последние комментарии в Политсру просто не могли не вдохновить. Их отдельно выстроить – юмористы отдыхают.

Если говорить откровенно – у меня, по крайней мере, осталось чувство незавершенности. Все же я не Подеревьянський, и пьеса эта – только шутливое подражание стилю. Поэтому было принято решение создать второе действие и переименовать пьесу: Съезд политсру в Севастополе. Политическая трагифеерия с хэппи-эндом в двух действиях.
А еще хотелось дать Йобаному Чмо маленький шанс реабилитироваться. Я ж не зверь какой.

Заранее приношу извинения, если что-то испортил, кого-то разочаровал или обидел.
Да и идите все нахрен – я это так вижу.


Кому интересно – первое действие тут: http://www.udaff.com/creo/88842.html



З’їзд політсру у Севастополі

Політична трагіфеєрія з хєпі-ендом у двох діях

Дія друга

Дійові особи:

Все теж, а також:

Павиан Миша – на батьківщині має прізвище Саакашвілі. Переховується в Україні на випадок війни з Абхазією
Бухаю с ночи – настільки лютий кацап, що іноді замість чортів бачить каклів
Сало – привід, як то водиться, у брудному простирадлі. Постійно спробує довести всім що в минулому житті він був Автонділом, але зрозуміле що ніхто йому не вірить
Очень пьяный фашист – асоціальний елемент
Поросенок Нах-Нах – підпільний науковець
Страшний татарин – дуже велике та страшне татарське муділо
Мустафа Джемілєв – головний татарин
Йущенко – по однієї з версій – убоге зомбі, яке думає, що воно тут головне


Минуло дві години.

Від потужного пінка розчиняються двері, в них з’являється Ахуенний казак що несе на себе мирно сплячого Растамана. Всі полегшено зітхають – стає зрозумілим, що ніхто зараз нікого піздити не буде.

Товариш майор:        Йех, бля. Че то скучно. Какли где? Чего молчим? Где мой черен от лопати?

Передбачливий Чилаэк,Харьков протягує Товарищу Майору держак  від лопати. З одного боку на нім надіта лопата для прибирання снігу, з другого – сокира. Какли хихикають. Товариш майор вертить цей держак, хмуриться та щось шепоче. Йому дуже важко але ж він спробує вирішити одвічне питання про те, як впихнути те що не впихується.


Входить страшний татарин. Він дуже великий та страшний.

Страшний татарин:        Ві находитесь на земля нащих піредкав. Тут кіладьбіщє нащіх пірєдкав. Ві нєвєрніє асківернілі ету зємлю і мі вас сейчас будєм мала-мала резать.

Глядячи на страшного татарина кожному стає зрозуміле що зараз гаплик настане скорий та неминучій. Какли клипають очима, кацапи хмурніють бо їм, хоч і не всім, але все це дуже знайоме.

Беламор-в-анал:        проститє, я правільно вас понімаю, здесь в центре Сєвастополя кладбіще ваших прєдков?
Страшний татарин:         (трохи поміркувавши) Зідесь вся зємля – кіладбіщє нащих пірєдкав. Мі тут будєм стіроіть мічєть. Ві тут нам будете сітіроіть мічеть! Да!
Беламор-в-анал:        но, простітє вєлікодушно, нігдє нє зафіксіровано что іменно тут татари хоронілі прєдков. Может ви немножко ошиблісь?
Страшний татарин:        (голосно) Малчать! Кіто тут хатєл Кірим, а?! (звертаючись до Поросенка Нах-Нах) Ти хател?

Поросенок Нах-Нах дуже сильно крутить головою всім своїм виглядом показуючи що в нього нічого і в мислях не було.

Страшний татарин:         (повертаючись до Бухаю с ночи)  А можьєт ти?
Бухаю с ночи:        (дуже вглядаючись в новини про події в Антакртиді) нє, я ваабще только пінгвінамі інтересуюсь
Страшний татарин:         (повертаючись до Очень пьяного фашиста)  Ілі ти?

Очень пьяний фашист робить спроби прийняти вигляд дуже тверезого інтернаціоналіста одночасно зливаючись з навколишнім середовищем.

Стає зрозуміло, що гаплик зробив ще один крок назустріч.
Всім страшно.

Страшний татарин:        Сійчас с вамі будєт гаваріть нащ хан!
Павіан Міша:            Йєх! Єслі виберусь, всьо - домой. Хуй с нєй, с Абхазієй. Всєм нєзавісімость дам. Каждий грузін будєт нєзавісімим. Бля буду!

Розчиняються двері. Входять чотири негра вдягнуті у червоні шаровари та вишиванки. На голові у кожного – кучерявий оселедець, на руці витатуйовано «Справжній українець», декілька слів арабською скріптою та підпис «Затверджую, В.А.Йущенко». На плечах у негрів паланкін, збудований із будівельних носилок. Поверх цвяхів та цементних плям постелені килими та шовк. Все по східному яскраве, розкішне та брудне і засалене. В паланкіні сидить по турецькі Мустафа Джемілєв. Він спробує злізти, але чіпляється ногою за шовк і падає.

Мустафа Джемілєв:        Ааа-а-панангенски кутак!!!
Йобане чмо:            (дивлячись великими очима) Дяденька, ви ельф? Я в кіно відел – так только ельфи разговарівают…
Мустафа Джемілєв:        Вай-вай-вай. Какой карощій малчик! Канещна, канещна ельф. Ідьом са мной, я тібє конфетка дам, такой конфетка, пра какой січас гавариль!

Йобане чмо довірливо підходить до Мустафи Джемілєва. Мустафа Джемілєв обіймає Йобане чмо за плечі та іде до дверей. Стає зрозуміле, що він забув навіщо прийшов.

Вбігає Страшний татарин

Страшний татарин:        (падаючи на коліна) Мустафа-хан. Там к тєбє какой-то Йущєнко прієхаль. Пірасіль пірєдать: «недостойний смірєнно просіт кримського хана і намесніка Аллаха на зємле об аудієнції»
Мустафа Джемілєв:        вай, занятій я. пусть пагуляєт часік – нє в пєрвий раз. (звертаючись до Йобаного чмо) Відіщь, сабака какой нєверній, а парядак знаєт! Только в Аллаха нє вєріт. Я спасиль его, Вітя, вот ті ва щто веріщ? А он сказаль: я, гаваріт, вєрю в Інгодвітраст. І хіто єтат Інгодвітраст?

З цими словами вони виходять за двері.

Всі мовчать та жаліють Йобане чмо.
По невідомій причині ні в кого бажання говорити про політику не виникає.
Зі стола підіймає голову Растаман.

Растаман:        (голосно) Водкі, бля!
Всі:            (хором) О!!!

З’ясовується що це дуже своєчасна та дуже вдала ідея. З’їзд політсру набуває вигляду здорової п’янки. Чилаэк,Харьков щось розказує Товарищу майору. Товариш майор сміється. Сало в обнімку з Очень пьяним фашистом допивають десь з’явившийся ящик шампанського. Сало розповідає, що він такі Автонділ, але Очень пьяный фашист йому все одно не вірить. Беламор-в-анал, Бухаю с ночи, Поросенок Нах-Нах и Павиан Миша в переривах між чарками розказують похабні анекдоти і голосно регочуть. Стриптизорки на все ще дрижачих ногах починають танцювати стриптиз. Бармен витирає піт з лобу та іде знову прибивати вивіску «Рєсторан»

Завіса