Якось вранці прокинулись діти,
Та негайно побігли на двір,
Бачать - хтось невеличкий, тендітний,
Йде селом та тримає папір.

Весь бридкий і мерзотний як жаба,
На одежі нависло сміття,
На весь голос жахлива нахаба
Лає наше славетне життя.

Владу, Раду, також Президента,
Всіх з потвора з багнюкой змішав.
Але хлопці того дісідента
Дуже швидко вхопили за жабр.

Про що, покідьок, ти закидаєш?
Бубоніш тут, тварюка така?
Якщо всіх ти ньюансів не знаєш,
Краще пельку стули! Все, пока.