Епіграф:
                       
                                          Валя, Валентина,
                                          Что с тобой теперь?
                                          Белая палата,
                                          Крашеная дверь.
                                           
                                          (“Смерть піонерки”, Е. Багрицький)

Ось – нудне це місто,
Ось – нудний цей дім,
Ось – моя квартира
В домі тім нуднім.

Ось – в метро я їду,
Ось – обід я їм,
Ось – іду з роботи
У нудний свій дім.

Ось – мій телевізор,
Ось – мій телефон,
Ось – я на дивані
Занурився в сон.

Ось – він мій будильник,
Ось – його нема,
Ось – нудота знову,
За вікном пітьма.

Ось – я чищу зуби,
Ось – ковтаю чай,
Ось – палю цигарку,
Все як зазвичай.

Ось – дивлюсь з балкону,
Ось – я з нього звис,
Ось – розтиснув руки,
Полетів униз.

Ось – дев’ятий поверх,
Ось – я як Ікар,
Ось – вже зовсім поруч
Сірий тротуар.

Ось – кінець падінню,
Вдовольнив усіх:
І мені не нудно,
І всім іншим сміх.

Автор этого стиха – один из известнейших украинских веб-дизайнеров Старый.
Перевод с русского мой.