Що може бути краще від свинячих ніг,
Від сала з проріззю, принесеного з ринку?
А вп?ятися зубами в поросячий бік!
Це ж, навіть, ліпше, ніж єбати жінку!

Як млосно ковзає на іклах ковбаса,
Як тане смачно свіжанина на язИці!
І жировий потік, неначе в небеса,
Дзюрчить із рота по набитій пиці…

А як шкварчать у смальцеві котлети
Із м?яса ніжного, що нам дарують свИні!
Цей необхідно звук оспівувать поетам,
Це справжня музика, це опера Росіні!

А як духмянить запах копченого сала!
То ж апогей для шлунку, то ж насолода втіхи!
Та жодна жінка й поруч не лежала
Із власним сморідом розчахнутої піхви!

Кров?янка, лівер, відбивна та шпик,
Й горілки чарка, сповнена по вінця!
У порівнянні з цим принади просто пшик,
Принади з під трусів, що притаманні жінці.

Який це кайф - свиню поцьомкать в рило,
В живіт обсмалений, та в окорок засмаглий,
За ласку, за добро, що лиш свиня зробила
Утробі чоловічій, по солтисону спраглій.

Ні, не жіноцтво, не коти і не собаки,
А саме опасИсті незрадливі свИні,
Приємні для душі, для рота і для сраки,
Лише вони навіки є друзями людині!